beautifullady22: (кавуся)
знайшла на ліру

Прекратите проводить время не с теми людьми.
Жизнь слишком коротка, чтобы проводить ее с людьми, выжимающими из вас все соки. Если кто-то хочет, чтобы вы присутствовали в его жизни, он позаботится о вашем комфорте. Вам не придется бороться за место рядом с ним. Никогда не цепляйтесь за тех, кто постоянно нивелирует вашу ценность. И помните, что настоящие друзья — это не те, кто поддерживает вас, когда вы и так на коне, а те, кто остается рядом, когда дела ваши плохи.
Прекратите убегать от своих проблем.
Встречайте их лицом к лицу. Нет, это не будет легко. В мире нет существа, способного идеально держать удар. От нас не требуется моментально решить все проблемы. Мы просто иначе устроены. Норма для нас — огорчаться, испытывать боль, грустить, спотыкаться и падать. В этом и есть смысл жизни — сталкиваться с проблемами, учиться, адаптироваться и в конце концов решать их. Именно это и делает нас людьми.
Прекратите врать самим себе.
Вы можете делать это с кем угодно, но только не с собой. Наша жизнь может улучшиться лишь тогда, когда мы позволяем себе рисковать, и первый, самый нелегкий риск для нас — это быть честными с самими собой.
Прекратите отодвигать свои потребности на задний план.
Страшнее всего потерять себя, вкладывая слишком много в любовь к кому-то другому и забывая о собственной значимости. Нет, не оставляйте других, но помогите же и себе. Если существует подходящий момент, чтобы услышать себя и сделать то, что для вас действительно важно, то этот момент настал.Read more... )
beautifullady22: (Default)
Щоб відволікти вас і себе від всього, показую вам фото красивої їжі

Булочки з корицею -- це асоціація зі студентськими роками. От тільки чую про ті булочки -- зразу згадую велику перерву))) Ну тільки тут я їх постаралася зробити красивими



Аджарський хачапурі. Рецепт дивилася в інтернеті. Дууууууже смачно, ммм. І ситно. Я один ледве осилила.



а наступним постом я розповім як завершила свій гештальт в області кулінарії ще з 5 років десь...
beautifullady22: (Default)
Було в квітні, як і вчорашнє затемнення сонця. Але я вам хочу показати те, яке відбулося в червні 2011 року.
Я мала можливість помилуватися ним на морі, а ще й зазнимкувати. Знімала я його з тераси будинку відпочинку, під нею зводив з розуму пахощами кипарисовий парк, а внизу шуміло море. Біля мене з одного боку дивилась працівниця будинку відпочинку, а з іншого якась тітонька з відпочиваючих, яким поодинці було страшно, а зі мною ні. Мені теж було б самій страшнувато, бо навколо нікого не було, але я нікому про це не казала))


Read more... )
beautifullady22: (Default)
В буквальному сенсі. От сьогодні в ботсаду я дізналася, що буває білий барвінок ( а досі думала, що він тільки блакитний)



а ще бувають білі фіалки!!! а вони ж для мене досі існували в двох видах -- запашні фіолетові, які вишукую в ранньвесняному лісі і зацукровані)) цікаво, чи білі можна цукрувати і чи вони пахнуть?



ростуть собі преспокійно поруч із фіолетовими



про все решту завтра, бо хочу читати новини до ранку спатки
beautifullady22: (одолень-трава)
В нас на районі (гг))) раптово вимкнули всі ліхтарі. В будинках світло світиться -- але на вулицях -- суцільна темрява. Не знаю, чи то той, хто відповідальний за ліхтарі так новини задивився, аж забув їх увімкнути, чи що. І якось так моторошно. От знаю -- що та вулиця має якісь свої, в певних геометричних рамках межі, але коли вона поглинута отим чорним, аж бархатним мороком -- здається -- що вона безмежна. Ніяк не можу себе привчити спокійно почуватися у темряві. Я її не боюся панічно, просто мені якось стає неспокійно, скільки б я не повторювала про себе мантру про те, що "я єдина з усесвітом" чи щось в тому ж дусі. А ще в темряві почуваюся дезорієнтованою. Бо немає верху-низу -- одна безкінечність.

І деколи, коли звідусіль на тебе накочує темрява, ти знаєш, що якось дочекаєш до ранку, але сам собі здаєшся таким маленьким, що вже не має значення той ранок, здається світ вже назавжди буде таким гіпертрофованим. Найголовніше тоді не тратити час. На страх чи чекання. Налякай темряву спершу, ніж вона налякає тебе. Особливо це важливо, коли здається, що і так вже нікуди відступати. Темрява змушує тебе відчувати неспокій, не робити того, що хочеш? Гни свою лінію і вір хоч у що небудь. Фактично будь-яка віра (не особиста, а колективне вірування) -- це спрощене на такому рівні щоб довести до свідомості якомога більше людей поняття про те, що те що відбувається, навіть якщо воно не подобається -- має вищий зміст, а значить все йде як треба. Людей заспокоює ота думка -- "на світі все як треба". І деколи варто штучно її на деякий час собі думати. Темряву головне не впускати всередину, не ставати таким, як вона, бо тоді розчинися у ній і вже не зберешся назад.

Для мене досі було два виходи, коли доводилося залишатися сам на сам з темрявою. Або намагатися до неї звикнути, тренувати свою сміливість і спокій, але це дуже швидко втомлювало, або заплющувати очі, і думати про щось відсторонене, чекаючи ранку. Бо ранок так чи так прийде. Це напевно єдиний відлік у темряві -- ранки, що приходять і свіжий. новий день, який треба далі проживати. І темрява мабуть сама по собі не така вже й страшна -- це всього-навсього інший набір фізичних умов. Інший набір фізичних умов, до яких треба пристосуватися, навчитися в них орієнтуватися і виробити нові правила поведінки. Рано чи пізно прийде і здатність бачити у темряві і здатність швидко орієнтуватися. І тоді станеш знову господарем обстановки.
beautifullady22: (Default)
Не знаю, як у вас, в нас в школі був прикол "накласти джгут на шию". Тому що це вважалося неможливим. Ну самі подумайте. Але ні -- джгут на шию накладати можна і навіть треба. І виглядає це ось так



а так виглядає комірець для фіксації шиї, зроблений з підручних засобів. Я б радила кожному водієві такий мати в бардачку. Всього то ділов -- розпотрошити картонну коробку, а життя комусь може врятувати.



а ще нам показували, як правильно витягувати потерпілого з машини, хоча теж вважається, що цього робити не можна. Але на все є спосіб.

Після курсів я ще для себе почала читати підручники з медицини. але в книжках мало наглядної інформації. Є відео на ютуб, але вживу на манекені або на іншій людині набагато швидше все розумієш. Є багато способів привести людину до тями, але краще залишайтесь при тямі)) Люди такі вразливі виявляється, так що бережіть себе.

Ось адреса центру Червоного Хреста у Львові.
https://www.facebook.com/firstaidredcross?fref=ts
А то мене вже запитують де можна записатися.
вул. Б. Лепкого, 5.
Періодично вони оголошують курси.

я ще від одного кайф зловила -- відчула себе студенткою) Класне відчуття -- і досі б на пари ходила. Було багато смішних моментів. Граніт науки зі мною гризли [livejournal.com profile] forko, [livejournal.com profile] lencomua, [livejournal.com profile] d12k, [livejournal.com profile] redsun_h, [livejournal.com profile] chanchikovaanna, [livejournal.com profile] panna_kocka, [livejournal.com profile] martuha36, [livejournal.com profile] tarasko89, [livejournal.com profile] true_bilka. Інших поки що не ідентифікувала, так що зголошуйтесь)
beautifullady22: (ліхтар)
Я спершу взагалі не вірила, коли дізналася, але тепер бачу, що правда. ну то і я скажу. дочитайте будь-ласка до кінця.



ось звернення інтелігенції Львова (яке очевидно дало поштовх акції). почитайте, цікаво

http://espreso.tv/new/2014/02/25/zvernennya_intelehenciyi_lvova_na_zakhyst_rosiyskoyi_movy

ось воно вже знайшла відгук в східній пресі (тобто ми почуті)

http://www.ostro.org/general/society/news/438492/

а ось тут і донецьк завтра підтримає, молодці

http://novosti.dn.ua/details/218875/

я не згідна тією акцією, з способом вираження... про те, що солідарність треба виявляти а не розділятися згідна, а от що саме в такий спосіб... закон, що стосується мови вони зарано відмінили, то політична помилка і чомусь населенню сходу і півдня не пояснили, що це не означає заборону російської мови. а вони саме так і сприйняли. я не говорю зараз про тих, хто думає, хто читає і аналізує. ви не повірите, але є дуже багато людей (і молодих нашого віку і старших) що не читають фейсбуку, контакту, соцмереж. І вони саме так це й сприйняли. І сприймають все в штики. І якраз вони записуються у той Східний Фронт, дружини чи славнозвісний Оплот. І вони кричать про приєднання до Росії і краще би їм це пояснили, що той закон ніяким чином не шкодить їм, а те, що тут декілька людей говоритиме російською... і знову ж таки -- ХТО ті люди? ті, хто найбільше бють себе в груди і виступають за чистоту укр мови, традиції і т.д. Якби цю акцію ініціювала російськомовна громада львова, то ще розумію. тим ініціаторам спершу треба з російськомовними львівянами порозумітися і подружитися. а то вони щоразу їм витикають, що ті живуть так довго у Львові і мови не вивчили, а тепер показову акцію роблять. (От тільки не кажіть, що жодного разу таких закидів не чули) Ви будете ПОКАЗОВО розмовляти російською, а коли хтось на вулиці, в кафе чи магазині поруч з вами ПІСЛЯзавтра заговорить російською, не скажете йому презирливо в спину чи подумаєте "москаль"??? Ні разу так не думали? Або -- чи підтримаєте ви розмову на російській, якщо до вас звернеться хтось після завтра чи через тиждень?

не згідна я з одноденною формою вираження теж. ще раз кажу -- про тих, хто не читає мереж і дуже радикально налаштовані -- бо ж саме до них хочуть достукатись, вони і не дізнаються раз. По друге -- більшість з них (на різних форумах навіть коменти почитайте, коли заходить срач) думає, що захід одні суцільні гори і крім смерек тут нічого більше немає. Це так само, як би ми приблизно думали собі про схід, що там одні вугільні шахти і металургійні заводи і все. Треба їм розказувати (мабуть довго) що на заході живуть такі ж нормальні люди, а не бандерівці з автоматами. І цікавитись в них їхнім життям, чим вони самі в собі пишаються (бо вони пишаються зовсім іншим ніж ми, але то їхні цінності і ми маємо їх прийняти) і казати їм, що вони нам потрібні. Бо вони таки потрібні. Бо фактично -- крім айтішників (які всюдисущі) студентів і економістів отак міжрегіонально (в професійній сфері) мало спілкується схід з заходом. І ні в якому разі не посилайте той поїзд з активістами в Крим (якщо і це правда, бо зараз найнеймовірніші чутки виявляються правдою) -- там він буде як червона шмата і тільки загострить ситуацію. Дасть лишній привід до бійок. І ще от є блог в [livejournal.com profile] aisilat на двох мовах. Вона його ЗАВЖДИ так веде. Оце я вірю, що людина справді хоче щоб її розуміли.

про мене. ні, я завтра не підтримуватиму цю акцію. я краще розповім щось гарне про Крим (на Сході ще, на жаль, не була ніколи). покажу яка там природа і історія, щоб більше людей туди захотіло приїхати. тим більше користі зроблю. тут же ж недавно лунали в неті заклики, все, не їдемо в Крим відпочивати більше, бойкотуємо його. Теж хтось говорив і не один. Нє, не чули?? Отож. А може буду для себе дізнаватися і тут розповідати щось цікаве про схід. Для мене поки що Дніпро -- то Аня, Запоріжжя -- Ягуарунді, Харків -- найкраща подруга. І це одні з найкращих людей яких я знаю. А в Криму я не зустріла жодної людини, яка ставилася б до мене вороже чи не зрозуміла мене, коли я спілкуюся українською. Навпаки всі старалися розповісти і допомогти. Про те, що я люблю Севастополь так само, як Львів, ви знаєте. Отаким способом, довготривалим мені здається краще налагоджувати стосунки.

Я однаково добре володію і російською і українською. І спілкуюся російською з росіянами без проблем. Дякую, що дочитали.
beautifullady22: (Default)
одне з того, що я написала собі, що треба встигнути до кінця зими було потрапити в басейн (бо жодного разу не була). То ж дзвонить півсьомої коліжанка і каже що піввосьмої чекає мене під басейном)) Пішла я чисто з цікавості, басейн в одній з львівських шкіл, "лягушатнік", якраз те, що мені треба, хоча я і там плавала тримаючись за бортик)) до речі дізналась, що в басейнах теж прийнято правосторонній рух))) а потім мені дали таку штуку, яку тре тримати в руках і ти не тонеш. з нею справи пішли веселіше, хоча зараз з незвички все болить. а ще там є сауна, яку я перше ігнорувала через тиск, а потім подумала -- ну зайду хоча б взнаю що то таке. і як там класно!!! ммм. а ще хтось ефірне хвойне масло приніс і так як у хвойному лісі. ммм. зря ігнорувала.
beautifullady22: (Default)
Погасло світло, в мене щоразу асоціації з 90-ми, коли світло вимикали планово. І перше, на що цього разу чомусь звернула увагу – це тиша. От така тиша, якої давно не чула. Бо навіть коли увечері вимикаєшся, все одно фоново гуде холодильник. І не в вас одних, а у всіх сусідів на усіх поверхах. Це не чути, але це відчутно. А ще купу інших пристроїв. Ми насправді вже давно не чули нормальної, природної тиші. Просто наші вуха і мізки (ну в мене особисто мізки втомлюються від гудіння комп’ютера) вже настільки огрубіли, що ми не помічаємо. Але те, що ми називаємо тишею, це не та тиша. Капец, вже нічого справжнього не залишилось.

Виглянула в вікно – якесь непривітне (чи то неприродне) місто за вікном. От просто одразу розумієш, що темрява нам ворожа. І справді в містах ми вже зовсім втратили поняття день-ніч. Тут скоріше насущнішим поняттям буде робочий/вільний час. Ідея для якогось анти утопічного фантастичного твору. До речі про фантастику. Буквально вчора зустріла в стрічці згадку про серіал революція. Події розвиваються в майбутньому, коли у світі вже 15 років як зникла електрика. Треба буде глянути.

І ще одна думка, от думаю над нещодавно прочитаною "ЛСД". Ще з дитинства я і мої подружки, та й думаю не тільки ми вірили (бо виховувались з відповідною думкою), що треба усе робити якнайкраще – готувати різні хитрі рецепти, тримати в порядку і чистоті дім, слідкувати за собою для чоловіка. Тільки тоді ми будемо хорошою жінкою, а це само собою запорука сімейного щастя. Про імовірний інший розвиток сценарію не йшлося. І ми вчимося, ділимося одна з одною рецептами страв і способами відчистити килим, і всі такі красиві по останній моді – а чи завжди то йде від власного бажання розвиватися? А ми не завжди і помічаємо, впрігшись у цей віз ще в школі, і часто піднімаючи голову аж на пенсії.

Добре, що світло пропало. Одразу декілька думок (навіть більше – час і простір, щоб подумати!) зявилися. Буквально кілька годин тому я нарікала, що перестала писати роздуму вальні пости. Світ мене чує))) А ще мабуть це нагода (чергова) почати лягати спати до 12-ї. Світ натякає? ))

І ще одне – хочете навчитися друкувати, не дивлячись на клаву? Друкуйте з вимкненим світлом. Все ж думаю має зміст робити клаву білою, так хоча б видно від екрану. А як же ті, хто вночі десь друкує, чи вчені що цілодобово чергують? Ні, однозначно світлою.
beautifullady22: (Default)
Вже спати було лягла, але не втрималась. І від них, виявляється, буває користь. Бо вони не дають чемно сидіти на лавочці увечері, а ти ходиш-ходиш алеями, і так виходжуєшся, що дома навіть в такої людини як я, що страждає на безсоння очі самі собою злипаються. Що я буду робити взимку без комарів?
beautifullady22: (Default)
Когда я полюбил себя, я понял, что тоска и страдания — это только предупредительные сигналы о том, что я живу против своей собственной истины. Сегодня я знаю, что это называется Быть самим собой.

Когда я полюбил себя, я понял, как сильно можно обидеть кого-то, если навязывать ему исполнение его же собственных желаний, когда время еще не подошло, и человек еще не готов, и этот человек — я сам. Сегодня я называю это Самоуважением.

Когда я полюбил себя, я перестал желать другой жизни, и вдруг увидел, что жизнь, которая меня окружает сейчас, предоставляет мне все возможности для роста. Сегодня я называю это Зрелость.

Когда я полюбил себя, я понял, что при любых обстоятельствах я нахожусь в правильном месте в правильное время, и все происходит исключительно в правильный момент. Я могу быть спокоен всегда. Теперь я называю это Уверенность в себе.

Когда я полюбил себя, я перестал красть свое собственное время и мечтать о больших будущих проектах. Сегодня я делаю только то,что доставляет мне радость и делает меня счастливым, что я люблю и что заставляет мое сердце улыбаться. Я делаю это так, как хочу и в своем собственном ритме. Сегодня я называю это Простота.

Когда я полюбил себя, я освободился от всего, что приносит вред моему здоровью — пищи, людей, вещей, ситуаций. Всего,что вело меня вниз и уводило с моего собственного пути. Сегодня я называю это Любовью к самому себе.

Когда я полюбил себя, я перестал всегда быть правым. И именно тогда я стал все меньше и меньше ошибаться. Сегодня я понял, что это Скромность.

Когда я полюбил себя, я прекратил жить прошлым и беспокоиться о будущем. Сегодня я живу только настоящим моментом и зову это Удовлетворением.

Когда я полюбил себя, я осознал, что ум мой может мне мешать, что от него можно даже заболеть. Но когда я смог связать его с моим сердцем, он сразу стал моим ценным союзником. Сегодня я зову эту связь Мудрость сердца.

Нам больше не нужно бояться споров, конфронтаций, проблем с самими собой и с другими людьми. Даже звезды сталкиваются, и из их столкновений рождаются новые миры. Сегодня я знаю, что это — Жизнь. Чарли Чаплин
beautifullady22: (читає)
от буквально щойно я дізналась, що фрески в вірменській церкві були зроблені на початку 20-го ст. І намалював їх Ян Генрих Розен. А я весь час думала, що вони автентичні -- з часів, коли церква збудована!(ну бо в моєму уявленні якщо фреска - то зроблена не пізніше 15 ст)) я ще завжди дивувалася таким колоритним обличчям і думала, який прогресивний художник (як на 15 ст)) їх намалював. Ну і обличчя ж не схожі на вірменські -- то я думала -- яка багата уява в художника))

от хороший пост в деталях знайшла

http://punto-di-vista.livejournal.com/35762.html
beautifullady22: (Default)
От знайшла - мудрість тирнетна:

Есть старая индейская поговорка: «Лошадь сдохла — слезь»!
Казалось бы, всё ясно, но…
1. Мы уговариваем себя, что есть ещё надежда.
2. Мы бьём дохлую лошадь сильнее.
3. Мы говорим: «мы всегда так скакали».
4. Мы организовываем мероприятие по оживлению дохлых лошадей.
5. Мы объясняем себе, что наша дохлая лошадь гораздо лучше, быстрее и дешевле.
6. Мы сидим возле лошади и уговариваем её не быть дохлой.
7. Мы покупаем средства, которые помогают быстрее скакать на дохлых лошадях.
8. Мы изменяем критерии опознавания дохлых лошадей.
9. Мы стаскиваем дохлых лошадей вместе, в надежде, что вместе они будут скакать быстрее.
10. Мы нанимаем специалистов по дохлым лошадям.

Но суть одна, и простая: ЛОШАДЬ СДОХЛА - СЛЕЗЬ!

щось в тому є, чи не так?)
beautifullady22: (пляж)
От відомий хрестоматійний приклад: Казнить нельзя помиловать.

І всі про це думають - так, чи так.

А як на мене там однозначно все ясно.

Казнить. Нельзя помиловать.

Бо:
-спершу йде якась вказівка, директива, розпорядження. і лише потім пояснюється додатково якась її властивість. чи роз'яснюється хід дій.
-у випадку "казнить нельзя" - повинен був би ще вказуватися спосіб помилування. (бо у випадку страти - навіть довічне ув'язнення, чи штраф-конфіскація, чи заслання, чи повне виправдання, усе було б помилуванням) тут треба було б ще уточнювати, далі роз'яснювати.

Отак от все насправді однозначно, хоч і сумно.
beautifullady22: (пляж)
Мені прислали таке відео



і мораль його теж прислали

Зачем искать идеальных людей, если таких нет?!
Можно найти такого же ненормального как и ты...))
...и наслаждаться жизнью**)
beautifullady22: (сніг)
То капець якийсь... Накрився тирнет поза-поза вчора. Ну думаю, самі справлять. Позавчора поїхала на валову, в сервісний центр бо виявилося що й телефонуне знаю тої підтримки а коліжанка з телефону ніц внятного скзати не могла. Тамта тітка сказала що то в них все норм і сказала дзвонити 460 (?) подзвонила. чекала на лінії з 10 хв, сказали антивірус відімкнути. не помогло подзвонила ще раз. ледве через годину додзвонилася. знов чекала 10 хв - сказали що то в мене драйвери що за нет відповідають полетіли. І сказали міняти. Я опечалилась де їх взяти - комп в мене зібраний 8 років тому... і таких дрібниць як всякі установочні диски я вже давно не маю. Подзвонила їм ще вчора. А вони - ой, знаєте, вибачте, то в нас неполадки, ми заявку відправили, за 5 днів зремонтують. Кажу - то в вас причина, не в мене? Ага, в нас, вииибачте. При тому говорила та сама дівчина, що позавчора казала драйвери переставляти)) Сьогодні нет є. Мені подзвонили і сказали що то в них роботи на нашій околиці і такі неполадки можливі (?!).

Отож як хтось вам каже, що в вас щось не так - валіть все з хворої голови на здорову - нехай самі й розбираються )))

з того всього навчилася міняти ІР адресу) і виявила що таки залежна від нету. Бо багато через нет замовляю (не люблю вештатися магазинами), читаю все, ну просто знаю, що в мене є зв'язок з усім, що мені тре, з цілою планетою прям) рука на пульсі, а так нема. Я дівчина запаслива, читала все, що раніше назапасала)) і музику слухала. Заодно половину всього повидаляла, бо виявилося, то що мене перло коли запасала, зараз вже не пре, а то що нахом'ячила - вже і так половину он-лайн прочитала.

p.s. якшо шо - а де беруть драйвери для тирнету?
beautifullady22: (читає)
Виявляється в "Сільпо" батарейки дешевші, ніж в магазинах. Виявила випадково, коли в кіоску, де завжди купую, не було, потім пішла ще в один кіоск -- там теж закінчились (перший раз, що так тотально всюди закінчились батарейки). Потім ще в один -- там мені показали якусь дивну упаковку і просто захмарні ціни. І тут я згадала про "Сільпо" -- заходжу, а там вони мало не на 1/4 дешевші. О... І ось так подумала як воно символічно, деколи ходиш-бродиш, стукаєшся в закриті двері тільки для того, щоб тебе підвели до найкращого. Тільки треба дочекатися, а деколи так неохота чекати...

Пост пишу, бо може ще якісь адепти батарейок є в наші суперцифрові часи, то може кому згодиться.
beautifullady22: (читає)
В догонку до ось цього поста. http://beautifullady22.livejournal.com/229113.html Ось у коментах кілька раз прозвучало, що слухати свого чоловіка (беззастережно) то синонім слова підкорятися. Хоч як на мене слухати, то коли ти віриш в нього і йому, а підкорятися -- то геть з-під палки. Так от -- чоловіки, до вас питання. А як би ви ставилися до жінки, що вас отак слухає? Ну просто бо такі ви вже мудрі і досконалі і самовіддані і справді лідерські що по іншому і бути не може. Ви би поважали таку жінку чи рано чи пізно подумали б що вона якась другорядна істота?

Але ох -- ми тут знову ж зходимо на підміну понятть. Бо звідки взялося оте, що якщо хтось тебе слухає по добрій волі, то він вже менше за тебе знає-може. А то теж стереотип, що у головах багатьох сидить. Стосунки не той полігон де треба визначати, хто головний. А то бач, захопить владу і оголосить себе диктаторм. І що -- рз так любиш сильно, то троха не потерпиш? Буває, що людей заносить -- сам спам'ятається, що палицю перегнув, а ось якщо йому ті стосунки потрібні були, щоб власне прийти до тієї диктатури -- то й добре, що воно проявилося, знаєш хоч, з ким маєш справу. Ага, тут і мені треба уточнити, мабуть під слухати беззастержно -- все таки у рівні персональних стосунків (не всередині всієї сімї а між ними двома тіки)-- чоловік оберігає цілісність а жінка наче імпульс задає (воду каламутить одним словом))).

І ще -- чоловіки, що велики прихильники рівноправ'я -- вони по-моєму трохи відповідальності бояться. Бо дуже важко відчувати себе відповідальним за когось, тим більше за кохану людину. Тому і не люблять таких жінок -- але то як всередньовіччі коли полювання на відьом теж підміною понятть було -- ну просто не справляються з тим, що інші на них поклали, а зляться на жінок. То моя особиста думка, не претендує на об'єктивність. Але можемо подискутувати, як хочете.
beautifullady22: (читає)


Сьгодні вирішила зготувати somesing. Самсінк виявився смачним, але потребував більш влучної назви. І я назвала його "Львівська осінь". Бо по-перше гарна осінь. хочу запам'ятати, а по-друге він яскраво-осінній

Read more... )

ще я сьогодні вшила джинси і почала плести мітенки -- ну як почала -- набрала і пару рядків проплела))

а ще я дізналась, як виглядає моє імено написане по-японськи:

beautifullady22: (Default)
Якось ввечері мама взяла ту забавку для кота, що я змайструвала і почала бавитися з котиком. І от вона бавиться-бавиться, кіт показує чудеса стрибучості, всі тішаться і тут мама каже -- добре, що ти то придумала, бо він вже старий -- треба йому побільше рухатися. Ну і далі вони собі бавляться, мама другий раз каже -- треба його заставляти рухатися -- бо вже старий кіт, коли вона то сказала третій раз -- я зрозуміла, що в мами є стереотип -- що старшим людям не положено з котами бавитися -- але вона від того ловить кайф і мусить якось виправдати таке проводження часу. Так що я тепер беру ту котячу забавку, починаю з котом бавитися, а як він входить в азарт, "згадую" що мені на кухню треба чи в ванну скакати, щоб теплу воду застати, передаю ту забавку мамі -- і вже з ванни чи з кухні чую, як їм там весело.

* * *

Потрапила якось за посиланням однієї з косметичних спільнот в блог однієї тітоньки, яка демонструє свотчі з косметики (свотч -- то фотографія на очах-губах -- як виглядає косметика безпосередньо нанесена на шкіру). Їй десь років 55 -- і не кожна марка чи колір виглядають гарно -- і от тут я подумала -- коли ти молодий -- тобі все пасує -- якісь неймовірні поєднання бірюзових-рожевих-золотих, і різні кольори помад і взагалі всілякі експерименти -- а потім залишається тільки певна гама, яка вже пасує, певний стиль макіяжу -- і неправильним є те -- от, ти молода, поки виглядаєш гарно і нічого не треба замальовувати -- взагалі не треба малюватися, а вже тоді, коли треба щось замалювати -- от тоді -- по-моєму тоді вже пізно починати малюватися :) Так що я вирішила не відкладати експерименти з яскравими відтінками, поки воно ще й справді доречно.

* * *

Кажуть, що от друзів ми знаходимо собі в молодості -- школа/інститут, а потім вже інші цінності, інший стиль життя і все таке. І хоч я з своїми однокласницями найбільше дружу ніж з знайомими, які появилися пізніше -- але мені здається, що от тільки тепер я настільки сформувалася, що можу нормально не те, що цінувати, бо цінувала завжди, а осмислити ту дружбу і тепер нарешті зможу нашукати собі таких самих як я -- бо тепер нарешті вже знаю, яка я. Хоч тут ще питання -- чи є такі самі :))) бо щось стільки сумбуру я ні в кого не спостерігала :)

* * *

Ще одне -- от ми часто думаємо, що далі -- буде ще краще, і живемо заради цього, а то теж не правильно -- правильно сприймати -- добре так, як є -- бо це нам послано і для нас придумано. Але коли ти віриш, що далі буде ще краще -- ти наче сам з собою домовляєшся -- що далі буде лише хороше, а коли вирішуєш приймати все, що було послано -- то ти наче змиряєшся з хорошим і не тільки -- а змирятися ж не хочеться -- тобто надіючись на хороше ми наче встановлюєм якийсь фільтр.

* * *

Цієї ночі я ще згадала і подолала кілька стереотипів і навіть одну розумну думку придумала -- бо ж знов цілу ніч не спала, аж до тепер -- але зараз згадати не можу -- голова не варить. Згадаю потім -- допишу. Над ранком десь заснула -- рівно в дев'ятій годині сусід почав щось дрелькою свердлити -- є в нас такий сусід, що кожну суботу, вже дев'ятнадцять років, відколи ми тут живемо, в субуту рано щось сердлить -- що можна робити скільки часу -- не знаю -- причому мені здається він із вредності -- бо біля десятої вже все то діло завершив -- і так щосуботи -- а-а-а! І з тої квартири ніяких буд матеріалів не вносять і не виносять -- таке враження, що він просто звук слухає. кстаті -- то той сусід -- що батареями любить вистукувати. Так от -- ті кілька хвилин, що я кемарнула (бо 8.20 ще не спала) приснилося, що в мене свій дім, обшитий деревом, яке помальовано в гірчичний колір( я гірчичного не люблю, але раз то власний дім -- хай буде) а біля нього є ще грядки -- і от я думаю, де що буду садити і саджу. Цікаво, що то означає? Піду зараз гуглити.

А, згадала думку. Коли люди висловлюють думку, протилежну до позиції, прийнятої в суспільстві, то ще не означає, що вони мають власну думку. А деякі люди взагалі проживають все життя, так і не подумавши жодної власної думки. Я маю на увазі не залежної і нічим не спровокованої.

Profile

beautifullady22: (Default)
beautifullady22

June 2014

S M T W T F S
1234567
89101112 1314
15161718192021
22232425262728
2930     

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

  • Style: Caturday - Grey Tabby for Heads Up by momijizuakmori

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 21st, 2017 04:50 am
Powered by Dreamwidth Studios