beautifullady22: (Default)
Треба трохи і від новин відпочити. З Одеси телефоном сказали, що на вулицях спокійно, то я заспокоїлась, бо 2 дні не могла додзвонитися. А це перше травня, найкраший день з травневих вихідних. Напевно коли настає війна, в мирне життя просто ніхто не вірить. Воно здається казкою, чимось таким, про що розповідають, щоб задурити себе -- от як знеболювальне прийняти. Але ті казки існують якраз для того, щоб не здуріти в тому всьому, що навколо. Щоб не забувати, хто ти -- бо забувши, одразу перетворюєшся на них. Все -- далі без слів, просто фото.

Read more... )
beautifullady22: (Default)
Пам'ятник афганцям, один з найкрасивіших, які я коли-небудь бачила. Нетрадиційний, я б сказала. Встановлений у 2007 році, на розі вулиць Театральної і Грушевського, скульптор -- все той же М. Мазур, що придумав оті милі дитячі машинки з і майданчики.



прогулятися + 34 фото )
beautifullady22: (Default)
під таким гаслом я б сказала пройшли вихідні. Хоч я і вчора і сьогодні була на концертах, але мені вони от тихо-мирно сприймалися.
Шкода, що вчора не брала фотика, бо записала б мандри і рокаш (останні мені теж чогось дуже мирними здалися). Окрема дяка [livejournal.com profile] xtosjko за книжку, цьом! :-*
А сьогодні я не знала що буде пікардійська терція і тільки на шматок після вечірньої встигла, иии щось у них не те з рекламою... попала на якихось поляків, яких довелося довго чекати і які настроювали гітари гарніше ніж потім виступали, навіть дві композиції записала, але вони мені не сподобались, може потім запощу



перехожі натхненно всміхаються фотографу, який в позі зю прилаштувавши фотик замсть штатива на якийсь підручний засіб фотографує якусь єрунду, і головне майже всі чекають поки не сфоткає))



Dolce vita

Sep. 1st, 2013 11:45 pm
beautifullady22: (кава)
Думала з чого почати осінь і треба починати її виключно з позитиву. А що нам додає позитиву восени? Правильно -- теплі обійми і шоколад. Довелося мені побувати в Вінниці, але про місто згодом, а зараз розкажу про магазин солодощів від Рошену. То не просто магазин, то якийсь казковий магазин як у Бредбері, точно.

Одні вітрини чого варті -- до речі вони всі рухаються, схоже як рухаються ляльки в ляльковому театрі, в кожній з них окрема історія і ще й звуковий супровід. А-а-а!!! Там перед тими вітринами можна довго зависати.



Read more... )
beautifullady22: (Default)
Звісно моє дитинство пройшло зовсім в іншому місті, але якби воно пройшло тут, воно було б повніше, яскравіше, кольоровіше і з більшою кількістю вражень. Бо тут є те, чого немає в багатьох інших містах, і що навіть собі важко уявити, що таке буває, поки не побачиш. Пост про саме місто буде згодом, а зараз просто враження людини, якій на один день вдалося повернутися в дитинство))

Створив всю цю красу відомий скульптор Микола Мазур. Як він сам каже: Завдання мистецтва -- дати людям надію, аби їм хотілося жити. І ці оптимістичні і веселі фігурки з брухту -- відпрацьованих двигунів, пружин, запчастин, педалей і ресор, які дістали друге життя і кожного дня дарують радість малечі (і дорослим теж))) найкраще цьому підтвердження.

На розі проспекту Свободи і проспекту Миру є композиція Сад -- уявне казкове місце, звідки ніколи не відлітають птахи, і в якому завжди живе весна.

Бременські музики))



Повернутись у дитинство )
beautifullady22: (одолень-трава)


Я сиджу на обриві на висоті 584 м над рівнем моря, а піді мною внизу 70 м прірви... Піді мною хмари легкою прохолодою вкутують зморені плечі гір, піді мною гори ділятися таємницями, які вони підслухали у вічності, піді мною дороги звязують минуле з майбутнім, а я отут на краю, а наді мною небо, а позаду довга дорога і пройдені кілометри тисячолітть, людських доль, історії, чиїхось слів, думок і нездійсненних мрій. І от ти проходиш рівниною, де колись були вулиці красивого міста, будинки, де жили щасливі люди, де потім воювали за кожен сантиметр землі, і все ж не змогли довго насолоджуватись завойованим, а зараз тут оселилися спокій і тиша, які нікого не пускають забрати більше ніж він може взяти з собою, суха степова трава лоскоче твої босі пальці і ти відчуваєш як у Бредбері, що десь на одній з цих доріг міг би зустрітися з кимось, хто жив тут набагато раніше до тебе. Зупиняєшся, стараєшся на мить осягнути все що тут було, вмістити це в одну секунду, сідаєш на краю прірви спиною до себе колишньої, залишаєш весь свій смуток і просто відчуваєш як дихає вічність поруч. І просиш в цього місця, в тих, що тут залишились, хоч і втратили все, сили. В них не залишилося міста, в них не залишилося кому розповідати все, що вони знали, але в них є що розповісти. І з кожним вдихом, з кожним новим кроком чуєш як в тебе вливається сила, впевненість, воля. Ти ще не знаєш нової себе, але ти вже чуєш в собі щось нове, відчуваєш начебто вони тобі схвально посміхнулися і ти вже не сама.
Бувають мандрівки або враження, що міняють всю тебе. Я не можу пояснити словами, що зі мною сталося на Мангупі, як я змінилася і що там відчула. ну хоч ти плач не знаю як про то розповісти і все. Звідси не можна забрати більше, ніж можна взяти з собою. Силу і волю. Рішучість, впевненість і жагу до життя. Життя, як найвищу цінність, яку треба берегти і передавати. Гордість за себе, звязок з минулим, надії на майбутнє, впевненість в теперішньому. "Що я буду робити далі?" - "Жити" відповідь, яка вибивала мене страшенно, аж поки я не зрозуміла, що це найкраще, що можна зробити і найкраще що може бути. То один з способів попасти на свою лінію життя -- жити на всі 100, але то вже зовсім інша історія.
beautifullady22: (Default)
От я собі згадала як два роки тому шукала щастя. Навіть проект такий завела.
два роки тому то було так
рік тому то було так
а тепер мені здається що я просто сиджу на якійсь горі щастя, його всюди повно, я його вмію помічати і я тепер знаю як його з усього зробити, навіть з нуля, але мені хочеться щоб воно само ставалося.
beautifullady22: (читає)
Христос Рождається! жжшники) світла, миру і добра вам і вашим родинам.

Сьогодні я вирішила мирно поспати цілий день, ну там кіно подивитись, книжку може якусь розумні почитати. але мене видзвонила коліжанка, щоб йти в Шевченківський Гай. Але попорядку.



Новий Рік я провела як і належить порядній змії -- поїла-поспала, поїла - поспала)))

Прогулятися різдвяним Львовом )
beautifullady22: (читає)
Навіть довгий безсонствующий холодний день може бути солодким і мати смак печива з корицею. І то класно -- що є щось хороше -- може не зразу видно, може треба добре придивитися чи унюхати але є. Просто так, коли собі вже не сподіваєшся -- бац! -- і є.
Ніяк не можу включитися в весну. У всіх вже давно весна -- а в мене зима ще досі.
Вирішено -- наступний тиждень буде присвячений пошуку цього самого щастя і активного його впровадження в життя. Не знаю -- от є таке російське слово "случается" дуже воно мені подобається -- само собою -- йдеш собі по вулиці і тут на тебе як мішком по голові звалюється щастя, а на мене от не звалюється... Напевно час такий приходить, що треба хоч не хоч вставати і заставляти себе його шукати. Ну як десь унюхаю його хоч наномолекулу, то знайду. А не знайду -- сама зроблю -- всєво дєлов.
beautifullady22: (ельфійка)
От деколи так буває -- ти сидиш перед телефоном з набраним номером, сидиш-сидиш, а нажмати на кнопку не наважуєшся. І тут бац! і з тамтого боку тобі дзвінок -- і вже зовсім не страшно! :)
beautifullady22: (галактика)
Сьогодні в мене розцвіла фіалка на підвіконні, і я оцінила що в мене є фотик, а то раніше, коли цвіла її попередниця, приходилося вірш складати ))


тільки насправді вона темно-фіолетова, майже чорнильна

А ще -- прийшов лист від чудової [livejournal.com profile] selezneva_alisa -- незвичайний, у хенд-мейд конвертику, з яскравими малюнками і в нього була вкладена отака марка -- з котиком!



ось я його вже вдруге перечитую -- і в часи всіляких там електронних пошт і інших засобів зв'язку так приємно отримати паперовий лист, який шурхотить, коли читаєш, в якому кожна буква вкарбована і її не зітреш делейтом, в якому букви -- почерк, нахил -- то наче міміка і жести живої людини, а не стандартний комп'ютерний шрифт.

А ще в нас запалили батареї!!! Прийшла додому -- навіть не зрозуміла зразу -- що то сталося )))
beautifullady22: (ельфійка)
Втамовуючи цікавість [livejournal.com profile] julca пишу про десять речей, які я найдужче люблю:

1. Котів!!! :))) Ну тут думаю все ясно -- різних порід, кольорів і характерів. Люблю коли вони мурчать так гарно і затишно, що здається час трохи сповільнюється, і коли руки лижуть шорстким язичком і коли ти приходиш додому -- а кіт сидить під дверима і тебе чекає. Тільки оббирати одяг від шерсті не дуже люблю

2. Свіжовипрану постільну білизну. От тільки що зняту з шнурків, вбрану на постіль і коли ти щойно після ванни в чистій піжамці залазиш в таку постіль і скручуєшся клубочком -- таке враження, наче ти на початку створення світу -- коли все ще нове і не зачовгане. Колись буду хазяйнувати -- то постіль раз на тиждень мінятиму! :) Хоча взагалі-то, в лучших домах Лондона и Парижа прийнято кожного дня міняти. Ех...

3. Захід сонця. Люблю ловити оті останні помені сонця -- чомусь вони найтепліші і найглибше проникають -- може тому, що хочеш їх вловити повністю і тому більше їм відкриваєшся. Якісь вони такі для мене -- як мостики між світами.

4. Вогник люблю палити -- при чому весь процес -- і збирання дров, і складання їх в ватру і розпалювання -- і отак сидіти близько-близько, наскільки можеш витримати, і просто переплавлюватися весь -- виходиш зовсім новою людиною. Прокоптитися люблю вся так, щоб ще два дні речі димом пахли. Ну і шашлички під шумок теж люблю. :)

5. Ліс свій люблю :) Ну гуляти на природі де багато дерев взагалі. І отак годинами просто бродити -- дуже люблю по траві ступати -- і ноги так ніби трохи провалюються в такий м'якенький килим, особливо влітку гарно -- коли в босоніжках трави лоскочуть пальці. А ще як йду через високу траву люблю руки вбоки розкинути і так по вершечках тої трави провести.

6. Зелений чай з жасмином люблю. І аромат, і терпкий смак (бо я міцний заварюю) і що з ним можна довго-довго так сидіти, гріти руки, і про щось своє таке думати і через ту пару світ виглядає зовсім іншим.

7. Люблю вночі під зоряним небом десь знаходитись -- тоді здається, що от там у Всесвіті хтось мене чує. І я от деколи навіть прислухаюся (чесно :))) чи не відповість :) А все-таки вони існують.

8. Вишивати/плести люблю -- от спочатку є лише нитки і все -- а потім з того щось виходить цікаве. Хоч може то ще й за вишивально/в'язальні журнали, бо на них ті тітоньки, що демонструють моделі здаються такими якимись щасливими і все в них так гармонійно, що здається сплетеш/пошиєш собі таке -- і в тебе так буде :)

9. Затишок і тишу люблю -- от коли в кімнаті так тихо-тихо, то можна послухати свої власні думки -- я інколи затуляю вуха такими штучками як у Сніданку у Тіффані (тільки без тих вісюльок :))) і просто насолоджуюсь тишею -- тоді стільки цікавого можна почути :)

10. Сміятися люблю. По поводу і без поводу :) Бо тоді мені здається, от я відчуваю, що я жива, я є, я тут. От в самому процесі почуваєш себе набагато живішою, ніж коли не смієшся. Правда-правда, от самі попробуйте :) І то звучить так гарно! :))) І навіть просто стиха посміхатися -- загадково, чи так, щоб ніхто не бачив, коли тішишся свому чомусь, чи так -- щоб хтось неодмінно посміхнувся у відповідь. І як навколо сміються -- особливо маленькі діти -- бо їх сміх такий легкий, здається, можна разом з ним полетіти і старі люди -- бо за їхніми посмішками стільки всього -- вони в них правда як золоті монети.

Літати люблю -- правда ще добре не вмію. Але чомусь мені здається, що якби вміла -- то точно б любила. :)))

А тепер скажіть мені, що любите ви, шановні:

[livejournal.com profile] bigstonedragon
[livejournal.com profile] kkud
[livejournal.com profile] losadolina
[livejournal.com profile] sehrg
[livejournal.com profile] selezneva_alisa
[livejournal.com profile] sirius2007
[livejournal.com profile] smijana
[livejournal.com profile] una_guajira
[livejournal.com profile] wasaby
[livejournal.com profile] yarstar
[livejournal.com profile] zoremira_k
beautifullady22: (ельфійка)
Всіх Оль (і себе в їх числі) вітаю з Днем Ангела! :)



то мій любимий образок -- мені такий ще в дитинстві подарували і в мене відтоді до нього якесь особливе ставлення :)
beautifullady22: (Default)


Треба тішитися маленьким радощам, тоді великі теж прийдуть, бо захочуть, щоб і їм потішилися :)
beautifullady22: (Default)
З обдертими руками, обкусані комарами, з трохи мокрими лапками, на цей раз вже добряче прокопчені зате абсолютно щасливі повернулися додому. Шашлики вийшли просто муррр. І печериці якщо замаринувати смачніші вийшли. Бульбу спекли, але доїдали вже дома -- дощ почався. От тільки пива було мало. Ми собі сховалися під деревом -- там дощ не падав -- і гарно-гарно так -- знизу дивитися, як краплі на листочках збираються. Бачили, як особливо вперті, але такі, що люблять рано довго спати любителі природи смажили шашлики під парасолями :))) Гарно в дощовому лісі гуляти -- дощ по листі шурхотить, таке все наче в сірому тумані, і оті львівські травневі дощі і щоразу щось міняють раз -- і нові квіти зацвіли, раз -- і листя розпустилося, раз -- дороги заблищали і в них відбилися будинки -- гарно :)
beautifullady22: (ельфійка)
Але це ще не все -- бо в мене нарешті з'явився кабельний інтернет!

І от вчора вночі я собі ностальгувала і дивилась кліпи, які в 2002 році були на концертах біля ляльки -- деяких я з тих часів і не бачила.



Ось ця пісня моя улюблена -- і такий гарний кліп -- хоч в ньому все порсто -- немає джипів, накачаних негрів і кілограмових золотих ланцюжків, але "В моїй короні будеш ТИ як самоцвіт..." і таке все гарне -- мені здається, коли люди простіше жили -- вони більше цінували відносини, бо відносини займали більшу частину їхнього життя. А ще я волосся так само накручую на марлю, як та дівчина. І ще в тому кліпі котик -- я все кажу, що без кота ніяке добре діло не відбувається :)



А це -- мій улюблений кліп Бурмачки. Розумію, дивно, але в ті часи він мав для мене особливе значення, і мені подобається, як там спочатку з'являється малюнок, а потім переростає в історію.



Ну а це -- моя улюблена піня групи "Мандри" -- скільки я під неї натанцювалася, в одній компанії коли ми влаштовували вечірки, одні мої знайомі органзовували музику -- я один раз протанцювала, кажу -- мало, і от один хлопчина посадив свого друга за пульт і той друг тицькав на "Мельникову дочку" пару медляків підряд -- а ми танцювали! :) всі там вже бурчали -- а ми вже так з музикою злилися -- що на певних нотах ставили певні кроки :)

І так мені після цього всього знов захотілося бути студенткою, знов щоб була весна, о, яка тоді була весна, щоб так легкоЮ весело і не знаєш, що за поворотом, і ноги самі несуть кудись -- і ти вже навіть не питаєш куди -- знаєш -- на зустріч щастю.

А що ви слухали далекого 2003?

Щастя

Sep. 25th, 2009 07:44 pm
beautifullady22: (руки)
а [livejournal.com profile] schaslyvyj знає, звідки береться щастя: )

Profile

beautifullady22: (Default)
beautifullady22

June 2014

S M T W T F S
1234567
89101112 1314
15161718192021
22232425262728
2930     

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

  • Style: Caturday - Grey Tabby for Heads Up by momijizuakmori

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 25th, 2017 10:34 pm
Powered by Dreamwidth Studios